Кузьмік В.О.,
магістрантка,
Інститут бізнес-освіти,
ВНЗ “КНЕУ імені Вадима Гетьмана”
ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ БІЗНЕСУ
Розвиток підприємництва в країні вимагає від суб’єктів господарювання найбільш раціонального використання ресурсів, щоб досягти максимального ефекту та реалізувати місію підприємства. Фінансово-економічні результати будь-якого підприємства є ключовим показником, що характеризує ефективність його господарювання протягом звітного періоду. Крім того, сьогодні економічний розвиток України неможливий без існування суб’єктів бізнесу на основі принципів самоокупності та самофінансування, ключовою умовою здійснення яких є формування системи ключових індикаторів результативності, які б забезпечили планування та контролювання процесу господарювання.
Питання визначення результатів діяльності суб’єкта господарювання сьогодні є досить актуальним, так як від правильної їх оцінки залежить точність визначення ефективності діяльності підприємства, ступінь досягнення цілей підприємством, можливість адекватного стимулювання трудової активності персоналу.
Проведене дослідження показало, що основна увага науковців приділена трактуванню фінансових результатів, а от поняття «економічний результат» потребує подальшого вивчення. Тому для глибокого дослідження економічних результатів підприємства необхідно проаналізувати різні наукові підходи до трактування даних понять. Крім цього, треба визначити основні складові результату підприємства, а також види досліджуваної категорії залежно від конкретної виробничо-господарської ситуації та ознаки класифікації.
Саме в залежності від досягнутих результатів бізнесу слід будувати всю чинну систему матеріальних і моральних колективних стимулів, зокрема, від них має залежати зарплата трудового колективу, премії тощо. Інакше працівники не будуть орієнтуватися на покращення результатів підприємства, підвищення його ефективності, досягнення цілей підприємства. Такі оцінки можуть бути зроблені на основі різних методів, різними способами, а тому одна по своїм результатам трудова діяльність може бути оцінена різними кількісними мірками, або (що ще гірше) різні результати діяльності можуть бути оцінені однаково, а то й навпаки, тоді кращі будуть вважатися відстаючими, а гірші, навпаки, передовиками, якщо така система має сенс. Звідси випливає друге важливе завдання оцінки результатів бізнесу - сприяти виявленню і реалізації внутрішньовиробничих резервів підвищення ефективності виробництва, досягненню кращих кінцевих результатів, прийняття позитивних господарських рішень.
Оцінка бізнесу повинна:
- служити базою для економічних нормативів, їх структури і кількісних значень;
- сприяти вибору основних напрямків подальшого вдосконалення господарського механізму, удосконалення планування, організації виробничої або торговельної діяльності;
- визначати фінансово-економічну оцінку привабливості об'єкта інвестування для вкладення коштів на перспективу.
Дослідження літератури показало, що існує декілька принципово різних підходи до оцінки діяльності бізнесу. Один з них полягає в тому, що для оцінки потрібна система показників, що відображають багатосторонню діяльність підприємства. Але система показників не може об'єктивно оцінити діяльність підприємства в цілому в силу того, що всі показники, як правило, досить суперечливі, мають різну спрямованість і «заперечення» в динаміці. Поліпшення одного з них призводить до погіршення ряду інших, і навпаки - що ускладнює процес визначення результативності бізнесу.
Ця суперечливість особливо проявляється на прикладі показника якості продукції. З поліпшенням якості продукції, що випускається на підприємстві (за інших рівних умов) погіршуються показники продуктивності праці, собівартості продукції, витрат на зарплату, матеріальних витрат, а якщо якість продукції підвищується в рамках однієї і тієї ж категорії (а не при переході з першої категорії якості в вищу), то до перерахованих показниками можна додати можливе погіршення показників обсягу реалізації, прибутку, рентабельності, фондовіддачі і інших.
Здається, що для відповіді на це питання, як і на безліч інших аналогічних питань, які можуть бути поставлені реальною дійсністю, знадобиться глибокий економічний аналіз, проведення по кожному підприємству необхідних розрахунків і зведення, і в кінцевому рахунку, всіх кількісних значень показників до одного результуючого підсумку. Іншого шляху тут просто не існує, бо оцінка на основі великої кількості показників вимагає глибокого і об'єктивного обґрунтування еквівалентності зміни різних показників, таких як приріст прибутку, зростання продуктивності праці, підвищення якості продукції тощо.
Фахівці в галузі кібернетики вже давно прийшли до висновку про те, що для пошуку кращого варіанту існування або розвитку якоїсь системи необхідний тільки один критеріальний показник (так звана цільова функція), максимізація або мінімізація якого забезпечить оптимальність рішення. Але це, звичайно, не означає, що інші показники при оптимізації параметрів системи ігноруються. Вони вводяться в модель системи в якості обмежень і таким чином впливають на остаточний результат. Це приводить до висновку про необхідність іншого підходу до оцінки діяльності підприємства на основі одного синтетичного комплексного показника, який одночасно слугував би критеріальним показником. Цьому присвячені дослідження щодо створення збалансованої системи показників у наукових працях багатьох вітчизняних та іноземних вчених.
Проведене дослідження сучасних підходів до вивчення економiчниx pезультатiв бізнесу показав, що найчастіше основними індікаторами вважаються такi величини як: пpибуток, пpиpiст власного капiталу та pинкової ваpтостi пiдпpиємства.
На думку науковцiв pезультат як пpиpiст pинкової ваpтостi пiдпpиємства має значення лише тодi, коли власник планує його пpодати. Що стосується pезультату у виглядi пpиpосту власного капiталу, то важливiсть його в тому, що вiн є основним поточним iндикатоpом iнтеpесiв власника, так як саме цей пpиpiст буде впливати на пpибуток та змiну ваpтостi пiдпpиємства.
Однак, на думку деяких вчених, здiйснюючи упpавлiння pинковою ваpтiстю пiдпpиємства, його власники пpагнуть пеpш за все максимiзувати її величину, ставлячи пpи цьому вiдповiдну задачу пеpед топ-менеджеpами.
Проведене дослідження показало неоднозначність існуючих підходів до системи оцінювання результативності бізнесу та необхідність більш глибокого вивчення цих питань.
Список використаних джерел:
1. Олексюк О. І., Результативність діяльності підприємств як основа формування їх інвестиційної привабливості / О. І. Олексюк // Інвестиції: практика та досвід. – 2009;
2. Олексюк О. І..Економіка результативності діяльності підприємства: монографія / – К.: КНЕУ, 2008;
3. Друкер Питер Ф. Управление, нацеленное на результаты: Пер.с англ. – М.: Технологическая школа бизнеса, 1994.
