Шовкопляс К.М.
студентка обліково-економічного факультету
Київський національний економічний університет
імені Вадима Гетьмана
Інститут бізнес-освіти КНЕУ
ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО НАЯВНІСТЬ І ВИБУТТЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ, АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
Підприємства знаходяться у постійному пошуку та розробці нових методiв організації та управління виробництвом для підвищення ефективностi господарської діяльності. Запаси відіграють велику роль у ефективностi господарської дiяльностi підприємств та посідають особливе місце у складі майна, займають домiнуючi позицiї у структурi витрат пiдприємства рiзних сфер дiяльностi. Вiд правильностi ведення облiку запасiв залежить достовiрнiсть даних про отриманий пiдприємством прибуток та збереження самих запасiв.
Оцінка під час надходження на підприємство виробничих запасів
МСБО 2 (IAS 2 «Inventory»)
П(С)БО 9 «Запаси»
Собівартість всіх запасів формується з таких витрат:
Витрати на придбання
Ціна придбання; мита та інших непрямих податкі; витрати на транспортування; вартість робіт з навантаження та розвантаження.
Витрати на переробку
витрати безпосередньо пов’язані з одиницею виробництва.
Інші витрати
інші витрати, якщо вони відбулися при доставці до їх теперішнього місця розпакування та приведення до теперішнього стану.
При купівлі у постачальника
суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику; суми ввізного мита; суми непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству; транспортні витрати.
При виготовленні власними силами
витрати, що утворюють виробничу собівартість.
При внесенні до статутного капіталу
Справедлива вартість, з урахуванням витрат, що включаються до первісної вартості запасів, придбаних у постачальника.
При безоплатному отриманні
Справедлива вартість переданих запасів.
При обміні на подібні активи
Балансова вартість переданих запасів.
При обміні на неподібні активи
Справедлива вартість отриманих запасів.
Iснують рiзнi методи оцiнки запасiв, кожен з яких має свої переваги та недолiки, тому є дуже важливо вибрати той метод, за яким можна найточнiше провести оцiнку запасiв, залежно вiд виду дiяльностi пiдприємства. Як наслідок, виникає ряд проблем в органiзацiї управлiння запасами та їх облiкового забезпечення. Основні вітчизняні та міжнародні підходи до оцінювання запасів за ПСБО 9 та МСБО 2 представлені на рисунку 1.1.
Рис.1.1. Основні вітчизняні та міжнародні підходи до оцінювання запасів
Вітчизняними стандартами, а саме ПСБО 9 передбачено п’ять методів оцінки запасів при їх відпуску у виробництво, продаж або інше вибуття [1]. Підприємстпво має можливість самостійно обрати один або декілька методів оцінки запасів при вибутті. Одночасно різні методи можуть бути вибрані тільки для запасів різного призначення та різних умов використання. Оскільки існує дві системи обліку запасів: постійна або періодична [2], то підприємство має право вибору однієї з них при обов’язковому її зазначенні у Наказі про облікову політику. Основна відмінність між цими системами обліку запасів базується на послідовності розрахунку кредитового обороту та залишків на кінець періоду по рахунках запасів [3]. При значних обсягах інформації через різницю в часі відображення запасів, використання одного методу їх оцінки за двох систем надає різні вартості вибуття та залишків [4]. При виборі оптимального методу підприємство виходить з того, що метод не повинен завищувати фінансовий результат, занижувати собівартість та бути простим у використанні. На вибір того чи іншого методу оцінки впливають різні фактори, такі як характер запасів (асортимент), специфіка діяльності (торгівля, зв'язок), місце використання запасів, а також не менш важливий інформаційне забезпечення.
Використання запасів на підприємстві це їх відпуск у виробництво, капітальне будівництво, загальногосподарські потреби або ж забезпечення збуту. Основна частина операції підприємства з запасами припадає на використання запасів у господарських потребах. При цьому списання запасів у бухгалтерському обліку здійснюється за кредитом рахунків 20, 22, 28, а кореспонденція залежить від напрямку використання списаних запасів.
Економне використання сировини, матерiалiв та енергiї рiвнозначне збiльшенню їх виробництва, а проведення детального аналізу запасів дає можливiсть мінімізувати негативний вплив тих факторiв, якi можуть завадити нормальному функціонуванню пiдприємства. В сучасних економічних умовах слід проводити розрахунок потреби в матерiалах, аналiз інтенсивності i ефективності використання запасiв для того, щоб досягнути високого рiвня виробництва та не допустити його спаду. Аналiз ефективностi використання матерiальних ресурсiв дiйснюють за такими основними напрямами: аналiз використання матерiальних ресурсiв, аналiз узагальнювальних i часткових показникiв ефективностi їх використання, факторний аналiз матерiаломiсткостi продукцiї.
Отже, формування облікової інформації, управління й аналіз оборотних активів – важливий напрям підвищення фінансового стану підприємства. Встановлення оптимального співвідношення оборотних коштів у сфері виробництва та обігу має важливе значення для забезпечення грошовими коштами, виконання виробничої програми, а також є одним з основних чинників підвищення ефективності використання оборотних коштів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Запаси [Електронний ресурс]: положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9, затверджено наказом Міністерства фінансів України за № 246 від 20.10.1999 р. (зі змінами і доповненнями).–Режим доступу: http://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/z0751-99.
2. Бухгалтерський облік в Україні : навч. посіб. / Р.Л. Хом’як, В.І. Лемішовський, В.І. Воськало, В.С. Мохняк – Львів: Бухгалтерський центр “Ажур”, 2010. – 440 с.
3. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник. /Ф.Ф. Бутинець, А.М. Герасимович, Г.Г. Кірейцев та ін. – Житомир: ПП “Рута”, 2010. – 756 с.
4. Хом’як Р.Л. Бухгалтерський облік та оподаткування : навч. посіб. / Р.Л. Хом’як, В.І. Лемішовський. – Львів: Бухг. центр “Ажур”, 2010. – 1220 с.
