Галка І.О.,
магістрант Інститут бізнес-освіти
ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»
ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В УКРАЇНУ (НА ПРИКЛАДІ КОМПАНІЙ SIEMENS ТА BASF)
Процес прийняття інвестиційних рішень є невід’ємною складовою господарської діяльності будь-якої компанії в ринковій економіці. Інвестиційні рішення належать до найважливіших управлінських рішень, що приймаються всередині компанії [2, c. 148], оскільки від правильності таких рішень залежать фінансова життєздатність компанії і її довгострокова успішність [4, c. 225].
Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених прийняттю інвестиційних рішень в розвинених економіках, ця проблема є мало дослідженою для перехідних економік [2, c. 149], до яких належить Україна.
Пропоновані тези є стислим викладенням результатів інтерв’ю з фінансовими директорами двох німецьких компаній в Україні Siemens та BASF на тему особливостей інвестиційної діяльності зазначених компаній в Україні.
Компанія «Сіменс Україна» – дочірнє підприємство з 100%-им вкладенням іноземного капіталу, засноване у 1997 р. Центральний офіс компанії знаходиться у Києві; регіональні філії діють у Львові, Одесі, Дніпрі, Харкові та Кривому Розі. Наразі штат компанії в Україні складає приблизно 200 працівників, а річний оборот становить 35 млн євро. Компанія постачає обладнання, технології та комплексні рішення для багатьох галузей української економіки: промисловості, енергетики, транспорту та будівництва.
Представництво BASF SE в Україні було відкрите в 1992 р. в Києві. На поточний момент регіональні представники компанії працюють у всіх регіонах країни. З 2007 р. вся діяльність BASF SE в Україні ведеться через ТОВ «БАСФ». Кількість працівників компанії складає 150 осіб, а річний оборот компанії становить 160 млн євро. Основними напрямками діяльності BASF є виробництво засобів захисту рослин, ветеринарних та харчових добавок, спеціальних хімікатів, базової хімії, матеріалів будівельної хімії тощо.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) визначає прямі іноземні інвестиції як «категорію трансграничних інвестицій, за якою резидент однієї країни контролює або може впливати на управління підприємством, яке є резидентом іншої країни» [3, c. 100]. За трактовкою МВФ, контроль над підприємством наявний, якщо прямий інвестор володіє щонайменше 10% підприємства-реципієнта прямого інвестування. Проте мінімальна участь іноземного інвестора в капіталі підприємства-реципієнта інвестицій значно відрізняється в різних країнах. Відповідно до Закону України «Про режим іноземного інвестування» [1] мінімальна частка участі інвестора у статутному капіталі підприємства-реципієнта становить 10% акцій підприємства. Більш того, за словами представників обох компаній, через ризики, пов’язані з проблемами захисту прав власності в Україні, бажаною формою власності для міжнародних компаній в Україні є утворення дочірніх підприємств з 100%-им контролем з боку материнської компанії.
Найчастіше для оцінки інвестиційних проектів в України в компанії Siemens використовується показник ROI (Return on Investment), а для BASF це чиста приведена вартість (NPV) в комбінації з урахуванням терміну окупності проекту. В компанії BASF використання NPV є обов’язковим при аналізі всіх інвестиційних проектів, що перевищують вартість 50 тис. євро. Для визначення мінімально прийнятної норми прибутку в рамках оцінки інвестиційних проектів в Україні, компанія Siemens використовує показник ROI, який в Україні має бути вищим за проекти компанії в розвинених країн. У BASF таким показником є середньозважена вартість капіталу (WACC), що встановлюється на рівні всього концерну, проте показник прибутковості в рамках проектів в Україні має бути вищим за цей показник через вищу вартість позикового капіталу в Україні.
Компанія BASF має довгостроковий інтерес до господарської діяльності в Україні. Про це свідчить максимально припустима тривалість інвестиційних проектів в Україні: для BASF вона складає 8-10 років, а для Siemens – 3 роки.
Найсуттєвішими ризиками для своєї діяльності в Україні обидві компанії вважають стан фінансового ринку України та зміни відповідних державних норм. Найбільшою складністю для BASF, спричиненою мовним бар‘єром та різницею культур, є невідповідність рівня економічних знань випускників українських ВНЗ очікуванням компанії. Найважливішими перешкодами для інвестицій в Україну були зазначені недовіра до правової системи (відсутність верховенства права), нестабільне економічне і політичне середовище, відсутність ділових навичок в українських стейкхолдерів, відсутність фізичної інфраструктури.
Серед стратегічних критеріїв інвестиційних рішень в Україні найбільш важливими є відповідність корпоративній стратегії («Україна є країною, що розвивається, а компанія може досягти швидшого зростання тільки в таких країнах» – BASF), ведення конкурентної боротьби (особливо для BASF), доступність дешевої висококваліфікованої робочої сили (Siemens), вподобання споживачів.
Список використаних джерел:
1. Про режим іноземного інвестування : Закон України від 19.03.1996 р. №93/96: станом на 15.01.2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
2. Andor G. Capital budgeting practices: A survey of Central and Eastern European firms / Andor G., Mohanty S., Toth T. // Emerging Markets Review. – 2015. – № 23. – P. 148–172.
3. Balance of payments and international investment position manual / 6th ed. – Washington D.C. : International Monetary Fund , 2009. – 440 р.
4. Bennouna K. Improved capital budgeting decision making: evidence from Canada / Bennouna K., Meredith G., Marchant T. // Management Decision. – 2010. – № 48(2). – P. 225–247.
