Демінко М. В.
магістрантка, ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»
ОБГРУНТУВАННЯ ВИБОРУ АНАЛІТИЧНОЇ МОДЕЛІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ VBM-АНАЛІЗУ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Сучасна бізнес-аналітика розвивається відповідно до теоретичних новацій в області менеджменту та реальних потреб бізнес-середовища. Сьогодні науковці і практики наголошують на тому, що одним з найбільш дієвих та інформативних видів аналітики є VBM-аналіз. Основна його суть полягає у тому, що за базовий критерій ефективності управління бізнесом прийнято зростання вартості бізнесу. Відповідно, логіка здійснення VBM-аналізу підпорядковується тому методологічному підходу, на основі якого аналітик планує формувати аналітичну модель оцінювання бізнесу.
Принципово, у теорії оцінювання вартості виділяють два методологічні підходи – на основі дисконтованих грошових потоків та на основі концепції економічного прибутку. В практиці VBM-аналізу, більш дієвою визнають моделі оцінювання на основі економічного прибутку, який характеризується високим рівнем факторної інтерпретації [1]. Найбільш розпрацьованими серед них є такі [2]: економічної доданої вартості (EVA, Economic Value Added); остаточного прибутку (RI, Residual Income); ринкової доданої вартості (MVA, Market Value Added); акціонерної доданої вартості (SVA, Shareholder Value Added); доданої грошової вартості (CVA, Cash Value Added) та модифікованої доданої грошової вартості (МCVA, Modified Cash Value Added); грошової рентабельності інвестицій (CFROI, Cash Flow Return on Investment); внутрішньої норми доходності (IRR, Internal Rate of Return); доданої вартості для стейкхолдерів (STVA, Stakeholder Value Added). Кожна з визначених моделей передбачає розрахунок набору показників, які сигналізують про стан підприємства у проекціях «Ризик ↔ Ліквідність ↔ Доходність» та надалі трансформуються в піраміду аналітичних індикаторів, які виступають вимірювачами досягнення цілей підприємства. Основні вимоги до обгрунтування вибору VBM-моделі для оцінювання діяльності підприємства мають відповідати наступним характеристикам [2 – 5]:
- несуперечливості, що передбачає відсутність логічних протиріч в процесі розрахунку вартості та окремих елементів, що її формують;
- можливості використання облікових даних, тобто даних фінансової звітності, які є офіційними документами щодо достовірності наявних вихідних даних;
- прогнозованості, тобто наявності можливості обґрунтованого прогнозу елементів моделі, простоти та зрозумілості для усіх користувачів результатів фінансової аналітики;
- верифікованості, тобто результати розрахунків можуть бути перевірені незалежним користувачем без будь-яких суттєвих припущень;
- можливості використання як інструменту узгодження інтересів основних зацікавлених сторін;
- можливість впливу через систему факторних сукупностей, що детермінують формування вартості та оцінювання ефективності стратегічних та фінансових управлінських рішень.
Список використаних джерел:
1. Шевчук Н.В. Сучасні моделі оцінювання доданої вартості підприємства / Н.В. Шевчук // Стратегія економічного розвитку України. – 2014. - № 35. – с. 270 – 277.
2. Волков Д. Л. Теория ценностно-ориентированного менеджмента: финансовый и бухгалтерский аспекты: [Монография] / Д.Л. Волков – СПб.: Высшая школа менеджмента СПбГУ, 2008. – 320 с.
3. Андреев В.В. Проблема сопоставления и выбора VBM-критерия при постановке ценностно-ориентированного менеджмента на предприятии / В.В. Андреев // Известия Санкт-Петербургского университета экономики и финансов. – №4 (56). –2008. – C. 162 –169.
4. Ивашковская И.В. Финансовые измерения корпоративных стратегий. Стейкхолдерский подход: [Монография] / И.В. Ивашковская – М.: ИНФРА-М, 2013. – 319 с.
5. Кудина М.В. Теория стоимости компании: [Монография] / М.Кудина. – М.: ИД «ФОРУМ», ИНФРА-М, 2010. – 368 с.
