Дармограй Д.В.,
магістрант Інститут бізнес-освіти
ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»
РЕАЛІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ УКРАЇНИ У МІЖНАРОДНОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ СПІВРОБІТНИЦТВІ
В умовах розвитку світогосподарських зв’язків неможливо уявити собі розвиток національної економіки будь-якої країни в ізоляції від зовнішнього світу, добробут якої залежить не стільки від внутрішніх ресурсів і потенціалу, скільки від масштабів її економічних зв’язків з іншими державами. Впровадження в життя пріоритетних зовнішньоекономічних напрямків багатьох країн світу набуває першочергового та широкомасштабного значення тільки за допомогою їх інтеграції зі світовим господарством в цілому.
Національний інтерес – визначальне джерело формування стратегічної мети, стратегічних завдань, об’єкта спрямувань і напрямів розвитку нації, механізму, методів і форм їх реалізації. Невизначеність і ментальна розбіжність щодо основних критеріїв визначення національного інтересу – ознака розколотості суспільства за інтересами, політичної незрілості пересічних носіїв суспільної думки і представників, які претендують на визнання їх елітарним прошарком нації, у підсумку – несформованості нації. За своєю спрямованістю національні інтереси зорієнтовані на забезпечення виживання та прогресивний розвиток і певною мірою лідерства особи, суспільства, держави. Тільки крізь призму їх реалізації та захисту можуть і повинні розглядатися проблеми створення системи національної безпеки, її головна мета, цілі, завдання, принципи функціонування, усі внутрішні параметри [1, c. 136].
В умовах інтернаціоналізації та глобалізації світогосподарських зв’язків інтеграційні процеси в економічному просторі носять регіональний характер, тому є досить актуальним розгляд проблем реалізації національних економічних інтересів України у міжнародному економічному співробітництві. Так, говорячи про національні економічні інтереси України, слід зазначити, що в сучасній глобалізованій економіці вони проявляються у формі досягнення низки першочергових для держави цілей, таких як:
- збільшення ВВП України за рахунок підвищення промислового виробництва і ефективності сільського господарства;
- пристосування фінансової системи України до умов світової економіки, в тому числі в частині залучення інвестицій;
- зміна структури зовнішньої торгівлі в бік експорту готової продукції з високим ступенем доданої вартості;
- збільшення частки інноваційної продукції в загальному обсязі виробництва [2, с. 45].
Також відзначимо, що досягнення даних цілей, багато в чому розкривають собою національні економічні інтереси, в сучасних умовах розвитку світового господарства та характеризуються переплетенням і поглибленням господарських зв’язків на основі реалізації власних інтересів в знаходженні компромісу з іншими учасниками міжнародного товарообмінного процесу. Ці обставини мають на увазі необхідність участі в інтеграційних об’єднаннях, які виникають на умовах короткочасної або довгострокової основи, оскільки відстоювання власних економічних інтересів може бути досить ефективно досягнуто в рамках конкурентної кооперації між країнами, коли конкуруючі економіки враховують інтереси один одного і гармонізують між собою власні господарські системи для знаходження оптимуму в пошуку загальних конкурентних переваг у стосунках з іншими країнами або їх об’єднанням.
Поряд з інтеграційними тенденціями в сучасній світовій економіці спостерігаються і дезінтеграційні процеси. Ці процеси складні і багатошарові. Вони проявляються в рамках господарського співробітництва між інтегрованими в одну господарську систему країнами (по суті, представляє собою єдиний, нехай і різнорідний, господарський організм). Прикладом таких процесів може служити Європейський Союз, в якому склався наддержавний апарат управління і верховенство спільних інтересів над приватними.
Іншим варіантом досягнення власних національних економічних інтересів в системі світового господарства може бути варіант жорсткого конкурентного протистояння, в якому ключовою метою стане примноження власних вигод у практично будь-яку ціну, без урахування думки контрагента за міждержавною взаємодією [1, с. 137].
Національні економічні інтереси України в рамках її міжкраїнових контактів на світовій арені можуть відносно ефективно реалізовуватися за рахунок інтеграційної взаємодії з іншими державами. Національні інтереси, незважаючи на розвиток глобалізаційних процесів, посилення взаємозалежності країн унаслідок загострення глобальних проблем, зростання ролі інтеграційних об’єднань та їх впливу на внутрішню політику держав, продовжують відігравати вирішальну роль у формуванні державної політики, визначенні стратегії їх діяльності.
Отже, у сучасному світовому господарстві інтеграційні процеси переплітаються з дезінтеграційними, що передбачає необхідність врахування даного факту, а також постійного пошуку балансу взаємовідносин, в ідеалі, на основі взаємного компромісу для раціоналізації шляху досягнення національних інтересів. Звісно ж, що в даний час проявився дезінтеграційний тренд в господарських відносинах України та її західних партнерів може бути частково знівелював за рахунок інтеграційного співробітництва в рамках Європейського Союзу для досягнення її економічних інтересів.
Список використаних джерел
1. Харун О. А., Рожок Т. В. Національні інтереси в забезпеченні національної безпеки України / О. А. Харун, Т. В. Рожок // Світове господарство і міжнародні економічні відносини. – 2017. – Випуск 13. – С. 135-138.
2. Шахов В., Мадіссон В. Національний інтерес і національна безпека в геостратегії України / В. Шахов, В. Мадіссон // Вісник Національної академії державного управління. – 2013. – № 11. – С. 44-56.
