Білий Д.І.
Магістрант, Державний вищий навчальний заклад
«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», м. Київ, Україна
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ ІНСТИТУТІВ СПІЛЬНОГО ІНВЕСТУВАННЯ
Сьогодні актуальною є тема пошуку нових фінансових ресурсів для стабілізації економіки України. На жаль, наша держава змушена більшу частину коштів залучати з зовнішніх джерел за вищими відсотковими ставками. В той же час населення тримає свої заощадження в іноземній валюті «під матрацом». Тому доцільно говорити про розвиток інститутів, які сприятимуть залученню коштів населення в економіку України. Одним з таких механізмів є здійснення інвестицій через інститути спільного інвестування. Дана проблематика була висвітлена у працях таких українських науковців як: Базилевич В., Мазуренко О., Носова Є., Мошенський С. та ін.
Запорукою розвитку інститутів спільного інвестування є їхня конкурентоспроможність. Якщо говорити про саме поняття конкуренції, то найбільш, як на мене, влучним є тлумачення даного терміну у роботі Мельник О.І., яка зазначає, що конкуренція — найбільш дієвий механізм регулювання ринкових процесів, який забезпечується економічною свободою суб'єктів господарювання та стимулює їх до підвищення своєї конкурентоспроможності, а вже від рівня конкурентоспроможності продукції, підприємства, галузі, регіону, сектора, країни залежить розвиток і зростання економіки, інноваційних процесів, рівень життя населення, значимість країни на світових ринках, рівень її економічної безпеки. [1].
У основній частині даної роботи пропоную розглянути конкурентоспроможність інститутів спільного інвестування з точки зору результативності їх діяльності. Сьогодні у пересічного українця є наступні інструменти для збереження або ж примноження своїх заощаджень:
· Депозит в банку;
· Зберігання готівки в іноземній валюті;
· Інвестиція в державні цінні папери;
· Купівля акцій/інвестиційних сертифікатів інституту спільного інвестування.
За інвестиційний горизонт беремо 1 рік (короткострокова інвестиція). У якості прикладу доцільно розглядати 2017 рік як історичний базис.
Отже, на початку 2017 року (період 04.01.2017-10.01.2017) середньозважена вартість довгострокових депозитів української банківської системи для фізичних осіб у національній валюті складала 18,3% річних. [2].
Дохідність облігацій внутрішньої державної позики у січні 2017 року становила 15,7% річних. [2]
Іноземну валюту (1 долар США) 04.01.2017 можна було придбати за 26,67 грн. (курс міжбанківського валютного ринку) [2], а продати 28.12.2017 за ціною 28,07 грн. [2] (курс міжбанківського валютного ринку). Таким чином девальвація гривні у 2017 році склала 5,23%.
У якості прикладу інституту спільного інвестування візьмемо Закритий не диверсифікований пайовий інвестиційний фонд «Індекс Української Біржі», портфель активів якого повністю відповідає структурі індексу Української Біржі, до якого входять акції найбільш ліквідних українських підприємств. Виходячи з даних про торги на Українській Біржі, 04.01.2017 року інвестор міг придбати інвестиційний сертифікат вказаного фонду за ціною 27,85 грн., а продати 28.12.2017 року за ціною 50,1 грн. Таким чином дохідність такої інвестиції склала б 80%. [3].
Отже, мною було доведено, що інститути спільного інвестування можуть мати значну конкурентну перевагу з точки зору дохідності в порівнянні з іншими фінансовими інструментами. Звісно дохідності, наведені вище є номінальними і не враховують різниць в ставках оподаткування та супутніх витрат, проте метою даної роботи було відкрити для пересічного українця нові можливості для інвестування та довести актуальність таких інвестицій.
Список використаних джерел:
1. Мельник О. І. Внутрішньосекторальна та міжсекторальна конкурентоспроможність аграрного сектора економіки / О. І. Мельник // Агросвіт. - 2015. - № 24. - С. 76-80.
2. Офіційний веб-сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.bank.gov.ua.
3. Офіційний веб-сайт ПАТ «Українська Біржа» [Електронний ресурс]. — Режим доступу :www.ux.ua
